М'які лапки, затишне мурчання і віддане кохання — ось уже багато століть кішки роблять наше життя кращим. Однак для людей, які страждають на алергію, ці пухнасті хвостики можуть стати не тільки джерелом радості, але, на жаль, і серйозних проблем зі здоров'ям.

Алергія на кішку – проблема, з якою стикається безліч любителів тварин. Як вчасно розпізнати цю проблему, не прогаяти перші тривожні симптоми, що робити потім і як мінімізувати негативний вплив алергії на здоров'я, не відмовляючись від улюбленого вихованця, — обговоримо сьогодні.

Алергія на кота – симптоми та причини

Всупереч поширеному міфу, причина алергії на кішку, а також і на інших тварин, криється зовсім не в шерсті тварини. Насправді реакцію гіперчутливості імунної системи викликають білки, які містяться у слині, шкірних виділеннях та сечі вихованця. Ці алергени поширюються по будинку разом із шерстю та пилом, осідаючи на предметах побуту, одязі та просто залишаючись у повітряному просторі.

Так, основними алергенами, що викликають у Вас сльозотечу, чхання та свербіж є:

  • Fel d 1 – білок, який виділяють сальні залози котиків.
  • Fel d 4 – компонент слини, що залишається на шерсті після догляду за собою.

Саме тому Ви можете страждати на алергію на кішок, навіть якщо у Вашому будинку живе кішка однієї з «лисих» порід, наприклад, сфінкс.

Важливо знати, що гіпоалергенних порід кішок не буває, хоча деякі з них дійсно виділяють меншу кількість алергенів. Також пам'ятайте, що короткошерсті породи не завжди безпечніші, ніж довгошерсті.

Якщо Ви підозрюєте, що у Вас алергія на кота – симптоми, наведені нижче, допоможуть розпізнати проблему.

  • Закладений ніс та чхання.
  • Сльозотеча, свербіж та почервоніння очей.
  • Висипання на шкірі, особливо у місцях контакту з котом.
  • Кашель, задишка, свистяче дихання.
  • Погіршення симптомів астми.

Важливо розуміти, що симптоматика може виявлятися як відразу після контакту з твариною, так і через кілька годин, а симптоми можуть змінюватись від легких до важких і часто нагадують ознаки інших захворювань, таких як застуда або астма. При цьому алергія може розвиватися як у дітей, так і у дорослих, незалежно від того, чи був контакт з тваринами раніше.

Якщо симптоми стають більш вираженими з часом, це привід звернутися за консультацією до фахівця для підтвердження діагнозу та вибору тактики лікування.

Алергія на кішок — що робити?

Якщо у Вас або Вашої близької людини з'явилася алергія на кішок, важливо якнайшвидше вжити заходів, необхідних для мінімізації її впливу.

Насамперед Вам знадобиться консультація лікаря: відвідайте алерголога, щоб підтвердити діагноз, а також точніше визначити алерген та ступінь тяжкості алергічної реакції. Вам можуть призначити ліки від алергії (антигістамінні), інгалятори при бронхіальній астмі або спеціальну терапію, що допомагає знизити чутливість до алергенів.

Однак, крім візиту до лікаря, існує низка заходів, які необхідно вжити самостійно. Насамперед, Вам слід реорганізувати свій побут, розуміючи, що ці зміни не є тимчасовими, а віднині вони стануть частиною Вашого нового повсякденного життя:

  • Проводьте регулярне вологе прибирання – для зниження рівня алергенів у будинку важливо часто проводити прибирання, протираючи вологою ганчіркою всі поверхні.
  • Обмежте доступ кішки до спальні, зокрема, не дозволяйте вихованцю спати у Вашому ліжку.
  • Використовуйте очищувачі та зволожувачі повітря для видалення алергенів.
  • Мийте вихованця спеціальним шампунем.
  • Використовуйте корм від алергії на кішок — нові дослідження показують, що годування кішки спеціалізованим раціоном може знизити виділення білка Fel d1, оскільки такий раціон містить білки з яєчного порошку, які зв'язують алерген у слині кішки, зменшуючи його поширення.
  • Відмовтеся від текстилю, який важко чистити і який легко накопичує алергени (килими, тканинні скатертини, штори), проводьте регулярне прання котячих підстилок та іграшок.

Як жити з кішкою та алергією: корисні поради

Алергія на кішку – не вирок Вашому з нею спільному життю. Жити з алергією на кішок можливо, якщо правильно організувати догляд за твариною та своїм будинком, перевести вихованця на корм від алергії на кішок і не забувати про часте вологе прибирання.

Звичайно, в окремих випадках алергія може бути настільки серйозною, що ні ліки, ні побутові заходи не допомагають. Тоді варто обговорити з лікарем інші підходи, включаючи десенсибілізаційну терапію. Якщо стан здоров'я сильно погіршується, віддавати вихованця — це крайній крок, до якого варто вдаватися лише після ретельного аналізу інших можливостей.

Алергія на кішку — не вирок для тих, хто мріє про пухнастого друга. Своєчасна діагностика, правильна організація простору та турбота про вихованця допоможуть Вам зберегти своє здоров'я, при цьому насолоджуючись присутністю улюбленого хвостика.